Без’язикий чи безязикий як правильно?

Правильно

Без’язикий — відносний прикметник чоловічого роду в третій особі однини, відповідає на питання (який?). Морфологічний розбір слова показує, що в слові є префікс (без-), корінь (язик) і закінчення (ий). Роздільність вимови після префікса (без-) перед голосними «я» (з якого починається корінь слова), на письмі позначається апострофом. Наприклад: з’явитися, об’єм, під’їхати, під’юдити, роз’юшити.

Синонімом до слова без’язикий виступають прикметники – неговіркий, мовчазний.
Петро був немов німий та без’язикий, настільки важко було витягнути з нього слово.
«Якщо ти Василь такий без’язикий, для чого тобі тоді ходити на збори!», — репетувала Марина на свого чоловіка.
Мов без’язикий раб з ранку до вечора працював Іван на городі.

Неправильно

Безязикий.