Слова мають одне і теж лексичне значення, написані вірно.
Правильно
Вгору, угору — обставинний прислівник місця, відповідає на питання (куди?). Щодо написання слів з префіксами (у-в), можна відмітити, що в українській мові вони чергуються для уникнення збігу голосних і приголосних в тексті (крім власних назв та слів іншомовного походження). Чергування звуків відбувається за умови, що значення слів не змінюється. Таке явище можна побачити на початку слова і речення, на межі слів між приголосними або голосними звуками.
Посеред двору вгору росло розкішне дерево.
Людям, які страждають на серцево-судинні захворювання часто важко йти вгору.
Прибуток підприємства в останньому кварталі різко пішов угору.
Є таке прислів’я: розумний угору не піде, він цю гору обійде.
Я зняла окуляри і подивилася вгору, туди, де на дереві звили гніздо лелеки.