Правильно
Вінчати — дієслово недоконаного виду в інфінітиві, відповідає на питання (що робити?). Лексичне значення слова — укладати шлюбний союз між чоловіком та жінкою або прикрашати вінком. В українській мові після приголосного (н) перед ж, ч, ш м’який знак не пишеться: вінчик, кінчик, пончик, інший, тонший, денщик, інжир. Однак треба пам’ятати, що існує багато слів-виключень з цього правила, наприклад: няньчин (бо нянька), доньчин (бо донька), женьшень, Маньчжурія тощо.
З давніх часів існує звичай вінчати переможців лавровим листям.
Молодята домовились, що в церкві їх вінчати буде старий батюшка.
Переплетеними квіточками із стрічками було прийнято вінчати голівоньки молодих дівчат.
Були часи, коли вінчати молодят було заборонено.
Неправильно
Віньчати.