Правильно
Віссю — неістота, іменник жіночого роду в орудному відмінку однини, відповідає на питання (чим?). Лексичне значення слова – стрижень, на кінці якого насаджують колеса, або умовна пряма лінія, яка перетинає щось посередині. Оскільки апостроф вживається для позначення роздільної вимови в словах тільки після губних приголосних та (р) перед я, ю, є, ї, то в перевіреному слові він не вживається. Перед голосною (ю) відбувається подовження м’якого приголосного (с). Приклади: тінню, сіллю, ніччю.
Бувалих автослюсарів не здивуєш розбитою віссю.
Посередині ферми стояв віз із зламаною віссю.
Віссю вулиці називають умовну лінію, яка пролягає по середині вулиці.
Можна було тільки здивуватись прямою віссю, яку рівненько провів Степан посередині великого баку.
Неправильно
Віс’ю