Щиро чи щіро як правильно?

Правильно

Щиро – прислівник, наголос на першому складі. Приголосні звуки и та і, як правило, чітко вимовляються під наголосом. Однак, для впевненості, можемо пригадати шкільне правило, яке говорить, що після приголосних звуків ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів пишемо букву и в тих випадках, коли при зміні слова відсутнє чергування на о, (е). Перевіримо: щиро – щирий — щирість – щирого, на відміну від вечір – вечори, щітка — щетина.
На випускному вечері випускників щиро привітали батьки, вчителі та першокласники.
Скажи мені щиро, Степане, чи можу я бути тепер впевнена, що ти мене не покинеш?
«Щиро дякую, коханий!», — промовила господиня, отримуючи з рук чоловіка чудовий подарунок та величезний букет троянд.
Наш директор людина складна, але завжди розмовляє із своїми підлеглими щиро та відверто.
Вже в достатньо дорослому віці, я зрозуміла, що щиро вдячна своїм батькам за надану змогу здобути вищу освіту.

Неправильно

Щіро.