Правильно
Аж от — дві частки, перша — обмежувально-видільна, а друга — вказівна. Частка (аж) уживається перед словами, які вказують на місце або час, а також для вираження несподіваності в реченні або тексті. Частку (от) за змістом можна змінити на (ось). Дві частки, які виконують кожна свою функцію пишемо окремо. Приклади: аж поки, аж той, аж ось, аж ніяк, аж до.
Аж от, світає, перші проміння сонця наповнюють велику кімнату м’яким теплим світлом.
Прибуваємо в місто, аж от видніються купола храмів, зеленіють височенні смереки, пахне свіжістю весни.
Аж от, раптом, Сергійко, як закричить: «Ховайтесь, дід Степан іде, зараз буде кричати і сваритися на нас, бо ми яблука ще зелені позривали!»
Аж от і спекотне літо проминуло, надворі ще тепло, але вже в повітрі витає запах золотої пори – осені.
Аж от лежить твій гаманець там, де ти його вчора і лишила, бо нікому він і не потрібен.
Аж от ти де, негіднику, швидко вилізай з-під дивану та іди в ванну кімнату.
Неправильно
Ажот.