Правильно
Ахкання, охкання — іменники, неістоти, середнього воду відповідають на питання (що?). Слова однаково пишуться в називному відмінку як однини, так і множини, але при відмінюванні мають різні закінчення. Утворилися іменники від дієслів – ахкати та охкати, а ті, в свою чергу, від відповідних вигуків – ах, ох. Обидва слова притаманні розмовній мові.
Від двох сестер, які щойно зустрілися та усамітнилися в глибині домашнього саду, тільки і були чутні веселі ахкання.
Перші хвилини зустрічі шкільних однокласників було чутно тільки ахкання та різного роду привітання, компліменти.
Влітку кожного дня на озері було чути плескотіння води, дитячий гомін та веселе ахкання.
Від батьків, діти яких ще не вміли плавати, але перебували у воді, чулися збентежені охкання.
Тяжке охкання почув Микола, коли зазирнув за ширму на печі, де лежав поранений у бою товариш.
«Ох, ох!», — твої охкання, Світлано, мене приводять до вкрай нестабільного емоційного становища.