Без’язикі чи безязикі як правильно?

Правильно

Без’язикі — відносний прикметник в третій особі множини, відповідає на питання (які?). Слово утворене поєднанням прийменника (без) та іменника (язик), в новоутвореному слові частина (без-) виступає в ролі префікса. Відповідно до правила, після префіксів, що закінчуються на твердий приголосний для позначення роздільності перед буквами я, є, ю, ї пишеться апостроф. Наприклад: без’ядерний, від’їзд, з’єднаний, з’їхати.

Немов без’язикі кам’яні баби постали жінки перед головою колгоспу.
Діточки мої, та що ж ви такі без’язикі, чому не можете постояти та захистити себе?
В сьогоденні бачимо, що колись знедолені, забиті, без’язикі та уярмлені народи піднімаються у повний зріст, щоб голосно про себе повідомити світу.
Не завжди без’язикі кажуть на тих, хто не має язика, часто уживаємо прикметник для означення людей, які не мають таланту до красивих промов та взагалі полюбляють частіше мовчати.

Неправильно

Безязикі.