Ювіляр чи юбіляр як правильно?

Правильно

Ювіляр — іменник чоловічого роду в однині в називному відмінку, відповідає на питання (хто?). Лексичне значення – «той хто святкує». За російсько–українським словником Головної редакції української енциклопедії (Київ – 1980 рік), в українській мові, на відміну від російської, слово пишеться з приголосною (в). Споріднені слова: ювілей, ювілярка, ювілейний.
В неділю за шикарно накритим столом вісімдесятилітній ювіляр зібрав всіх своїх дітей та онуків.
Ювіляр поводився розкуто, був веселим і виглядав дуже щасливим, особливо, коли йому вручали квіти та подарунки.
За станом здоров’я наш ювіляр не зміг бути присутнім на банкеті, але передавав всім присутнім привітання і побажання доброго настрою на святі.
Сьогодні моє рідне місто особливо ошатне та красиве, бо воно — ювіляр, йому виповнилося триста років.
Степан Петрович – ювіляр зі стажем, бо кожні десять років відзначає День народження веселою гулянкою.

Неправильно

Юбіляр.