Арф’яр чи арфяр як правильно?

Правильно

Арф’яр — іменник, істота чоловічого роду. Арф’яр — той, що грає на арфі. Як бачимо, позиційно апостроф стоїть в корені слова після приголосного (ф), перед яким присутній ще один приголосний (р). Саме наявність приголосного (р) вимагає нас поставити після (ф) – апостроф. Приклади: торф’яний, черв’як, верб’я. Якщо, перед буквами б, п, в, м,ф, присутній інший приголосний – апостроф не ставимо: дзвякнути, різдвяний, свято, цвях.
Арф’яр – музикант, який способом защипування струн пальцями добуває звук із струнного інструменту.
Не часто в складі симфонічного оркестру є арф’яр, частіше це представниці прекрасної статі.
Арф’яр – рідкісна, але доволі затребувана спеціальність, якої навчають у музичному коледжі.
Вмілий арф’яр зможе зіграти і на споріднених до арфи інструментах — корі, конхоу.
Сьогодні на концерті виступатиме із своєю програмою відомий арф’яр.
Кожний арф’яр бажає володіти власним інструментом, не дивлячись на те, що вартість інструменту складає від ста до двохсот тисяч гривень.

Неправильно

Арфяр.